“Коли у 14 році «сепари» скинули наш прапор з адмінбудинку адміністрації це була та мить, коли я і зробив для себе вибір зразу і назавжди” .

Сергій Костенко депутат та наш партієць, військовий ЗСУ,  про себе, про життя та про ставлення до російсько-української війни.

Московія руйнує міста, інфраструктуру, вбиває українців та ламає людські долі. Як не втратити самого себе розповідає депутат, бізнесмен та батько трьох дітей Сергій Костенко.

 Сергій народився на Кубані. В школу пішов у Ростові, а закінчив вже у Старобільську. Закінчив медичне училище та пішов до лав Радянської армії. Завдяки службі отримав знання та досвід  у гарячій точці в Грузії. Потім в його житті були події розпаду Радянського Союзу  тяжкі та голодні  90-роки. Ці події загартовують особистість та роблять людину, ще сильнішою.  Сергій вистояв та став успішним підприємцем.

У 2014 році  держава знов опинилася у вирії політичних подій, а згодом і у війні з Росією. Тож, майбутній депутат пішов добровольцем у батальйон «Айдар». «Україна моя рідна держава,  ми маємо разом її захищати, це наша ненька рідна мати. Цей вибір я зробив миттєво інакше не міг, це той час коли ми повинні платити по рахунках та віддати свій борг рідній країні» – розповідає Сергій.

«Пам’ятаю на початку гібридної війни у 14 році «сепари» були у нашому рідному Старобільську це був травень і ці покидьки у той день скинули Наш прапор з адмінбудинку адміністрації це була та мить, коли я і зробив для себе вибір зразу і назавжди. У той день нас була тільки горстка активістів та небайдужих і ми нічого не могли зробити. Вся центральна площа гуділа від гієн сепарів, манкуртів та російського бидла».

Вже у 2016 році Сергій відкриває свій власний бізнес, дав роботу 11 людям, платив податки та робив усе в рамках закону «я не терпів ніколи корупції це не по моєму характеру». Підприємство  бізнесмена стало одним із  лідерів на  Донбасі, неодноразово був нагороджений Національним бізнес рейтингом України.

Коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, обстрілюючи з ракет міста Львів, Київ, Харків, Краматорськ, Сєвєродонецьк. Сергію довелось вивезти свою родину у безпечне місце. А самому брати до рук зброю та йти захищати свою батьківщину.  «Зараз коли вже нема вибору не тільки у мене, я так думаю, а у багатьох чоловіків – це наша країна і наша рідна земля, що ще можна шукати які сенси чи додаткові цінності» – зауважує Сергій.

«Після початку війни у березні для мене появилась ще одна мотивація – додаткова –  це лють та ненависть, ці «бліді» прийшли в мій дім, а далі озброєні грабували моє підприємство. Сиджу та думаю, що ще може добити чи угробити тебе,  вже немає нічого ні людей працівників, ні майна, ні бізнесу. Ну думаю, бліді, хрін ви угадали! Я все одно виживу і прийду та помщуся!»

«Руський  – це раб з культом особистості в голові він ніколи не рахував нас за націю. Це буде тривала та довга війна, на повне знищення нас. Але він прорахувався і практично вже програв».

«Як писав колись Еріх Марія Ремарк, ми нічого не знаємо про смерть, тому що ми не вмирали ми боїмося, але це природно і ми не герої, а тільки свідки – герої, це ті хто вже віддав своє життя за рідну землю. Вони мали від долі таку честь віддати своє життя. На війні страшно, це факт, але нічого на все воля Бога у нас немає іншого вибору».

«Громадянам Луганщини можу сказати одне –  підіймайте свою дупу та працюйте на рідну Україну! Хто на війні,  а хто на своїх роботах ви самі повинні бути учасником та творцем перемоги» – резюмує боєць.

Одже, для когось Сергій стане прикладом, когось надихне на боротьбу, але сто відсотково ним захоплюються та пишаються. Цей незламний боєць демонструє, що попри всі випробовування треба вставати та боротись. Так зараз роблять тисячі українців, попри обіцянки зламати Україну за три дні, українці борються вже  три місяці та виграють! З нами весь цивілізований світ, тому, що ми на своїй землі, ми за волю, демократію та за успішну Україну!